ТАК ЯКИМ ЖЕ МАЄ БУТИ МУЗИЧНЕ ПРОСЛАВЛЕННЯ?

Музичного прославлення я чекаю з радістю. Нема куди від правди дітися, але мої приватні молитви зводяться, в основному, до прохань, розповідей Богу про свої переживання, інколи прохань про інших людей, інколи – подяк за те, що Він допоміг у чомусь, щось подарував. Але рідко до захоплення його чеснотами, мовчання перед Його величчю. Тому, коли я приходжу до церкви, така нагода нарешті з’являється, можна сказати, це шанс «неегоїстично» прийти до Бога. Приємно, що навколо знаходяться люди, які думають про Нього так само чи хоча б вважають нормальним так думати.

Ця тема, зрозуміло, складна, бо можна говорити тут і про богослів’я, і про смаки, і про культури, і про покоління… Запитайте думку з цього приводу в людей з різних церков, різного віку, різних темпераментів – і ви почуєте різні відповіді.

Я намагатимуся вести розмову, не виходячи за рамки протестантської традиції, до якої належу, бо вона, все ж, замахнулася досягати індивідуальність, а не натовп, акцентує увагу на особистому ставленні до Бога, а не на колективному.

МИСТЕЦТВО ЧИ РЕЛІГІЯ? ПРО ХРИСТИЯНСЬКУ ХУДОЖНЮ ЛІТЕРАТУРУ

Рік тому написала літературно-критичну статтю про "Хижу" Пола Янга, намагаючись вступити в дискусію із теологами-опонентами Янга. А потім подумала, що, коли ми вже даємо оцінку тим чи іншим християнським творам, то варто визначитись, яку художню книжку можна вважати християнською, а яку ні. Чому би не написати щось про сам жанр? Тоді подібні дискусії набагато плідніші і гарантія порозуміння вища. 

ЯКЩО ТЕБЕ ВИКРАЛИ

  (Про торгівлю людьми, Євро 2012, пошук роботи та ІНШЕ)

Моя знайома пішла влаштовуватися на роботу офіс-менеджера. Офіс знаходився в центрі Києва, на вул. Городецького. На співбесіді відсканували внутрішній паспорт, чомусь були не задоволені, що не має закордонного. Запропонували чаю. Подруга випила і відключилася. Прокинулася через добу в квартирі ще з декількома дівчатами, що прийшли так само влаштовуватися на роботу: хто менеджером у салоні краси, хто – роздавати рекламу.

ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ НАЇВНОСТІ

Десь в грудні я попросила своїх друзів відповісти на питання «Чи має християнин бути наївним?». Було багато відповідей, в основному, неоднозначних, але з переважанням «не наївності», а я все ж вірила в наївність і вірю, але в глухий кут завело мене питання «Наскільки далеко я можу зайти зі своєю наївністю?». Тоді я так і не дописала свій «дослідницький есей»,  закинула, а зараз, у силу обставин, повернулася до цієї теми, і хочу розповісти вам історію однієї наївності.

УЛЮБЛЕНІ ПОЕТИ: БОГДАНА МАТІЯШ

Весною купила збірку  Богдани Матіяш "Твої улюблені пси та інші звірі" (Київ, 2011). У тваринках лірична героїня  знаходить ідеал дружби й любові. Вірності і суму. Відкритості і вразливості. Тим то й близькі мені її вірші. 

Пес - прегарний друг. Йому можна сповідуватися, він уміє слухати. Не робить поспішних висновків. Тримає таємниці за зубами. Не перебиває. Інколи, правда, відволікається, особливо, як побачить кота. От біда тільки, що стає ради мене "великим вухом", бо говорю тільки я, а це - не добре: виходить, тільки він мені друг, а я йому - не зовсім... 

ЛЬВІВ ГЕРБЕРТА

Львів відкрила для себе на третьому курсі. Поїхали втрьох із подругами осінньої зими, я взяла спеціально квиток на потяг із Києва, що прибуває о 6 ранку. Лиш би довше побути у Львові :). Марила ним. Була закохана. Вже на вокзалі о 6 ранку взимку, коли нічого не було видно, захоплено вигукувала від виду автстрійських кам'яниць, ще й досі не розумію, що стримало мене від цілування бруківки. 

ҐЕНДЕР, ЖІНКИ, ФЕМІНІЗМ

Збираюся написати про жіноче питання у суспільстві. Ризикую. Як не образити чоловіків, але говорити на чистоту? Збудовувати, а не зруйновувати? Нема сенсу писати злу статтю, набиту тисячолітніми жіночими образами, закидати чоловіків обвинуваченнями. Більше того, підвести усіх їх під одну лінію! Це тільки розпалить ворожнечу, в чоловіках підживить агресію, а в жінках – образу. Тому в бік емоції, приклади брутального поводження із жінками, – ця технологія і так відома в політиці, релігії, оцінці минулого, щоб налаштовувати проти неугодної групи людей чи ідеології. Такої цілі не ставлю.