субота, 7 червня 2014 р.

ДВА ВІРШІ З МАЙДАНУ

Перший я написала під час Мирного Майдану, такого святкового і піднесеного - десь у кінці 2013 року. Другий знайшла недавно в новому блокноті, родом з 2014-го, мабуть кінця лютого, коли все вже сталося і нині трагічно продовжує ставатися. Вірші про Майдан, любов, життя - до силових протистоянь і після.

*
Мокронога зима наша.
Ми то губимося, то гріємося,
Я ношу йому ліки від кашлю
І надіюсь, що десь зустрінемося.

Я шукаю його біля Ангела,
Я щодня виглядаю на площі,
Щоб зима скоріше розтанула,
Аби дні здавалися довші.

Щоб нічого більш не боятися,
І якщо навіть будуть бити,
Треба просто із ним обійнятися,
Треба просто його любити.

І щоб просто - більше хоробрості,
І щоб просто - перемогли наші,
Я несу собі ліки від гордості.
Я ношу йому ліки від кашлю.


**
Перенесу я той день,
Коли тебе, друже, не стало,
Коли тінь вкрила місто те,
Де тебе я спізнала.

Відтягну я той день.
Довго сонце нам буде стіною,
Завтра ж зранку тебе принесуть
Із покритою головою.

І якщо Бог так велить,
Якщо всі ми до болю безсилі
Будем завтра... А зараз, в цю мить,
Я просто тебе любила.