НЕВІДОМІСТЬ

Страшно ступати в невідомість, але такі вже умови для віри, довіри Богу. Мабуть, найважче те, що в «тумані» або «при вимкненому світлі» майже нічого не лишається під контролем. Поки маєш опору – друзів, університет, хлопця чи дівчину, роботу, квартиру, – маєш  і стабільність, твоя доля, начебто, передбачена на роки вперед. Принаймні, є така ілюзія, ніби знаєш, що буде далі. Коли ж настає «перехідний період», певність, як і самовпевненість, зникає, натомість, приходить гостріше відчуття залежності від Бога, неможливості панувати над часом, подіями, процесами. Почуваєшся родом десь із початку бароко, також перехідного етапу, коли війни похитнули віру в людину, поставили її у позицію на мовчання зі схиленою перед Богом головою.

ЖУРБА, КОЛИ ВСЕ ГАРАЗД

Журба, коли все гаразд. Зневіра. Уныние. Вам це знайомо?

Такий стан, коли я починаю вірити, що Бог не подбає про те, про що переживаю. Що мої мрії від Нього далекі. Коли не ціную сьогоднішнє і поринаю у тяжкі думки про майбутнє.

Майбутнє ж бо рідко знаходиться під моїм контролем…

УЛЮБЛЕНІ ПОЕТИ: РОМАН СКИБА

А цього зимового вечору запрошую почитати світлі вірші Романа Скиби. По-дитячому наївні, по-дорослому сумні. Першим вивченим віршиком для мене був скибин "Про кролика Петрика", опублікований у 1991 чи 1992 році у журналі незалежної України № 1 - "Соняшник". Тоді я безліч разів повторювала його, бігаючи за татом, якого теж звати Петриком. Роман Скбиба народився 26 жовтня 1970 року у Львові. Живе і працює в Києві. 

Вірші взяті із сайтів: http://roman-skyba.livejournal.com/tag/вірші, http://abetka.ukrlife.org/skyba.htm

ПРО КРОЛИКА ПЕТРИКА
 
Кролик Петрик любить квіти.
Любить в затишку сидіти.
Любить ліс і любить річку.
Любить день і любить нічку.
Любить їздити до міста.
А найбільше любить їсти...

УЛЮБЛЕНІ ПОЕТИ: ЯН ТВАРДОВСЬКИЙ

Зимовими самотніми вакаціями - світлі вірші відомого польського автора Яна Твардовського (1915 - 2006), римо-католицького священника із Варшави, вірші про любов, травинок і мурашок, прості і вбогі духом, у перекладі письменниці Дзвінки Матіяш (Твардовський Ян. Ще одна молитва. - К.: "Грані-Т", 2009).








Святий Боже, святий кріпкий, святий усміхнений -
що сотворив папугу, вужа і смугасту зебру -
покликав до життя білку і гіпопотама -
вусами хруща лоскочеш богословів -

сьогодні, коли мені так сумно, і порожньо, й темно -
усміхнися до мене
(1950, 1982)