ПРО САМООЦІНКУ

1

Чимало людей комплексують через успіх, красу, таланти інших. Це відбувається між подругами, друзями, колегами, коханими, між батьками і дітьми, вчителями й учнями... Є різниця між тим, щоб порівнювати себе з кимось і черпати натхнення через приклад іншої людини. Тому краса, успішність, талант іншої людини не повинні нас пригнічувати, а навпаки – давати поштовх іти вперед! Нам немає чим хвалитися. Все, що в нас є, ми отримали від Бога.

Я не вірю в сильних людей. Тобто я вірю, що сильних людей потенційно не існує. Є Бог, який проявляє силу, коли ми немічні. Якщо він зміг – то і я зможу. Якщо в неї вийшло – і в мене вийде. 

Вийди з позиції жертви. Думай про те, як ти будеш перемагати. Почни мріяти. Роби щось. Роби, що можеш.

2

Є, звичайно, речі, які не можемо змінити, бо ми народилися з цим. Я не кажу про характер. Наприклад, у мене розмір взуття 40–41. Похід на богуславський базар за туфлями був справжньою ганьбою для мене. Мої близькі теж переживали з цього приводу. Ще в додаток існує смішна китайська приказка «Русский женщина жениться нельзя – нога балшой». В юності я навіть мріяла, щоб мені якось укоротило ступню. Жалюгідно!.. Слава Богу, що Він добрий і не слухав мене:)! Зупинялися біля прилавку із китайськими шльопанцями, а продавщиця питала: «Який розмір потрібен?». Я червоніла і казала тихенько: «40… а, якщо є, 41». – «Ого!». А мама винувато підкидала: «Так, лапа велика…». І таке було відчуття, наче не туфлі створені заради мене, а я заради туфель…

Та ось я дорослішаю, опиняюся в Києві і помічаю, що не тільки в мене 41! В магазинах найшвидше розкуповують туфлі мого розміру! Значить, таких, як я багато! І більшість з них, напевно, почуваються некрасивими через свої стопи.

Але ж ступня – це опора. І чим більша опора – тим надійніше ти стоїш. Це не вада! Зазвичай, жінкам із довгими ступнями подаровано довгі, красиві ноги, які, до речі, помічають більше, ніж ступні (звісно, якщо ти не в Китаї :)). Так, може, подумала я, вплинути якось на світ? Я ж хочу зробити щось велике! Чому би не змінити уявлення про стандарти жіночих стоп, щоб ніхто би й не подумав червоніти через розмір своїх стоп.

Прийми і полюби в собі те, що ти не можеш змінити. Полюби своє тіло. Тоді можливо твоє "41" Бог буде використовувати, аби дати комусь свободу.