Мій пес гордий
він навіть не покаже,
що часом невдоволений
що часто ревнує
як гладжу котів
псу моєму нудно
з моїми синтементами
виливаю йому душу
а він мовчить
і слухає
Коли я плачу
він лізе цілуватися
облизує сльози
вискакує на руки
я розкажу тобі
де сховав кістку
тільки не плач
киває: біжімо
до річки гуляти
там багато жабок
горобці цьвірінькають
і скільки всього цікавого
або бігти вслід за трактором
в кущах тихо вичікувати
хитро посміхатись
коли заведеться
гавкати на нього
кусати за шини
показати, який я злий
коли зі мною моя пані
які в мене сильні лапи
які в мене страшні зуби
які розумні очі
і тільки коли
засинає вся хата
вимикається світло
мій пес ляга на порозі
і тихо виє на місяць
щоб нікого не розбудити
Песик мав би бути дуже задоволеним з того, що про нього написали такий непоганий вірш...
ВідповістиВидалитиТеоретично - так), але пес - матеріаліст...
ВідповістиВидалити