ТАК ЯКИМ ЖЕ МАЄ БУТИ МУЗИЧНЕ ПРОСЛАВЛЕННЯ?

Музичного прославлення я чекаю з радістю. Нема куди від правди дітися, але мої приватні молитви зводяться, в основному, до прохань, розповідей Богу про свої переживання, інколи прохань про інших людей, інколи – подяк за те, що Він допоміг у чомусь, щось подарував. Але рідко до захоплення його чеснотами, мовчання перед Його величчю. Тому, коли я приходжу до церкви, така нагода нарешті з’являється, можна сказати, це шанс «неегоїстично» прийти до Бога. Приємно, що навколо знаходяться люди, які думають про Нього так само чи хоча б вважають нормальним так думати.

Ця тема, зрозуміло, складна, бо можна говорити тут і про богослів’я, і про смаки, і про культури, і про покоління… Запитайте думку з цього приводу в людей з різних церков, різного віку, різних темпераментів – і ви почуєте різні відповіді.

Я намагатимуся вести розмову, не виходячи за рамки протестантської традиції, до якої належу, бо вона, все ж, замахнулася досягати індивідуальність, а не натовп, акцентує увагу на особистому ставленні до Бога, а не на колективному.

МИСТЕЦТВО ЧИ РЕЛІГІЯ? ПРО ХРИСТИЯНСЬКУ ХУДОЖНЮ ЛІТЕРАТУРУ

Рік тому написала літературно-критичну статтю про "Хижу" Пола Янга, намагаючись вступити в дискусію із теологами-опонентами Янга. А потім подумала, що, коли ми вже даємо оцінку тим чи іншим християнським творам, то варто визначитись, яку художню книжку можна вважати християнською, а яку ні. Чому би не написати щось про сам жанр? Тоді подібні дискусії набагато плідніші і гарантія порозуміння вища. 

ЯКЩО ТЕБЕ ВИКРАЛИ

  (Про торгівлю людьми, Євро 2012, пошук роботи та ІНШЕ)

Моя знайома пішла влаштовуватися на роботу офіс-менеджера. Офіс знаходився в центрі Києва, на вул. Городецького. На співбесіді відсканували внутрішній паспорт, чомусь були не задоволені, що не має закордонного. Запропонували чаю. Подруга випила і відключилася. Прокинулася через добу в квартирі ще з декількома дівчатами, що прийшли так само влаштовуватися на роботу: хто менеджером у салоні краси, хто – роздавати рекламу.