Десь в грудні я попросила своїх друзів відповісти на питання «Чи має християнин бути наївним?». Було багато відповідей, в основному, неоднозначних, але з переважанням «не наївності», а я все ж вірила в наївність і вірю, але в глухий кут завело мене питання «Наскільки далеко я можу зайти зі своєю наївністю?». Тоді я так і не дописала свій «дослідницький есей», закинула, а зараз, у силу обставин, повернулася до цієї теми, і хочу розповісти вам історію однієї наївності.
понеділок, 27 лютого 2012 р.
понеділок, 13 лютого 2012 р.
УЛЮБЛЕНІ ПОЕТИ: БОГДАНА МАТІЯШ

Пес - прегарний друг. Йому можна сповідуватися, він уміє слухати. Не робить поспішних висновків. Тримає таємниці за зубами. Не перебиває. Інколи, правда, відволікається, особливо, як побачить кота. От біда тільки, що стає ради мене "великим вухом", бо говорю тільки я, а це - не добре: виходить, тільки він мені друг, а я йому - не зовсім...
четвер, 9 лютого 2012 р.
ЛЬВІВ ГЕРБЕРТА

пʼятниця, 3 лютого 2012 р.
ҐЕНДЕР, ЖІНКИ, ФЕМІНІЗМ
Збираюся написати про жіноче питання у суспільстві. Ризикую. Як не образити чоловіків, але говорити на чистоту? Збудовувати, а не зруйновувати? Нема сенсу писати злу статтю, набиту тисячолітніми жіночими образами, закидати чоловіків обвинуваченнями. Більше того, підвести усіх їх під одну лінію! Це тільки розпалить ворожнечу, в чоловіках підживить агресію, а в жінках – образу. Тому в бік емоції, приклади брутального поводження із жінками, – ця технологія і так відома в політиці, релігії, оцінці минулого, щоб налаштовувати проти неугодної групи людей чи ідеології. Такої цілі не ставлю.
Підписатися на:
Дописи (Atom)